Гандбол, у нинішньому його вигляді, придумали датські футболісти на рубежі ХІХ і ХХ століть — як заміну футболу, для гри в зимовий час. У гандбол грають руками, а кожна команда складається всього лише з 6 гравців і воротаря.
Згадки про «прабатьків» цього виду спорту — стародавні ігри з м'ячем руками — зустрічались ще в «Одіссеї» Гомера та у працях давньоримського лікаря Клавдія Галена.
Датою зародження спортивної гри з м'ячем, зареєстрованої в міжнародній спортивній класифікації за назвою «гандбол» (ручний м'яч), прийнято вважати 1898 р, коли викладач фізичного виховання реального училища датського міста Ордруп Хольгер Нільсен ввів в уроки фізичної культури жіночих груп гру з м'ячем, названу «хаандболд» («хаанд» — рука і «болд» — м'яч), у якій на невеликому полі змагалися команди з 7 чоловік, передаючи м'яч один одному і прагнучи закинути його у ворота.
Сучасні дослідження дозволяють віднести дату зародження гандболу до більш раннього періоду. У 1890 р. у Чехії одержує поширення народний варіант гри з м'ячем, названий «хазена» (кидати) . Гра зводилася до нерегламентованого перекидання і лову м'яча в змішаних групах без єдиноборства.
У 1917 р. берлінець Макс Хейзер із двох ігор склав нову гру для жінок за назвою «ручний м'яч». Ніхто не уявляв собі, що ця гра знайде таке поширення в усьому світі. У 1918 р. на міжнародній спортивній карті чітко позначилося дві протиборчі течії гри: чеська хазена (на сході) і німецький гандбол (на півночі і заході). Вже в 1920 р. у Берліні відбулися перші ігри на Кубок і першість Німеччини по ручному м'ячу. А в 1923 р. ввели нові правила змагань. Зменшення розмірів м'яча, уведення правила «трьох секунд» і «трьох кроків» значно сприяло підвищенню техніки гри. У 1925 р. відбулася перша міжнародна зустріч Німеччини з командою Австрії. Німеччина програла з рахунком 5:6.
Визнання гандболу міжнародним видом спорту в 1926 р. дало поштовх до розвитку гри в ряді країн. З'явилися клуби, що культивують гандбол у Люксембурзі, Швейцарії, Іспанії й інших країнах.
У 1928 р. в Амстердамі була створена Міжнародна аматорська федерація гандболу (англ. International Amateur Handball Federation, скорочено IAНF, українською ІАГФ), що діяла до 1944 р. У її актив входило 11 країн, що активно розвивали гандбол. У 1936 р. гандбол був уперше включений в олімпійську програму XI Літніх Олімпійських ігор в Берліні. Олімпійським переможцем стала команда Німеччини.
Новий підйом у розвитку гандболу почався зі створення в 1946 р. нової Міжнародної федерації гандболу (англ. International Handball Federation, скорочено IНF, українською ІГФ). ІГФ затвердила програму дій, спрямовану на відродження світового гандболу, намітила проведення чемпіонатів світу з гандболу 11х11 за участю чоловічих і жіночих команд. У 1949 р. у Будапешті на жіночому чемпіонаті світу найсильнішою виявилася команда Угорщини. Надалі першості світу проводилися раз у чотири роки.
Розвиток гандболу в Україні
Виникнення вітчизняного гандболу відноситься до початку ХХ століття і зв'язано з проникненням в Україну системи фізичного виховання заснованої товариством «Сокіл». Уперше гандбол з'явився в Харкові в 1909 р. Родоначальником українського гандболу з'явилася чеська гра «хазена», яка культивувалася в товаристві «Сокіл» як гімнастична гра. І саме Україна запропонувала грати за схемою сім на сім, тоді як практично у всьому Радянському Союзі на майданчик виходили 22 гравці.
Український гандбол упродовж кількох десятиліть вважався еталоном у світі: збірна СРСР два рази виборювала звання олімпійських чемпіонок (1976, 1980) та чемпіонок світу, а київський «Спартак» 13 разів вигравав Кубок європейських чемпіонів. Втім, всі ці здобутки пов'язували з роботою видатного тренера Ігора Турчина, після трагічної смерті якого справи в цьому виді спорту пішли на спад.
У 1983 році запорiзька команда ЗII стала володарем Кубка Європи (ЄГФ), а в 1985 фіналістом цього євротурніру.
Щоправда, у 2000 році жіноча збірна України підтвердила свій неабиякий потенціал, ставши віце-чемпіоном Європи та бронзовим призером XXVIII Олімпійських ігор. Запорізький «Мотор», донецький «Шахтар», львівська «Галичанка», ужгородські «Карпати» та київський «Спартак» успішно змагаються в єврокубкових турнірах.
У 2011 році до керівництва національною командою повернувся досвідчений наставник Леонід Ратнер (багаторічний керманич одного із найкращих клубів СРСР – запорізького ЗІІ, під керівництвом якого молодіжна збірна Радянського Союзу 5 разів виборювала звання чемпіонок світу). У 2014 році головним тренером чоловічої збірної став Віталій Андронов. У 2015 році головним тренером жіночої збірної став Борис Петровський.
2. ПравилаГандбол – командна гра з м’ячем 7 на 7 гравців (по 6 польових та один воротар у кожній команді).
Грають у закритих приміщеннях на майданчику розмірами 40 м х 20 м круглим м’ячем розмірами 58 - 60 см в окружності та вагою 425-475 г (для чоловіків) і 54 – 56 см в окружності й вагою 325—375г (для жінок). Гра складається із двох таймів по 30 хвилин кожний (загального) часу; секундомір у гандболі зупиняється лише під час тайм-аутів, (технічних перерв) з перервою між ними 10 хвилин.
Мета гри − закинути якнайбільше м'ячів у ворота (3м х 2м) супротивника. Водночас при кидку не можна заступати за лінію, що обмежує 6−метрову зону перед воротами. Нічия в гандболі допускається, але в окремих випадках, наприклад, на турнірах з вибуванням; якщо результат гри нічийний в основний час, тоді призначається додатковий час (2 тайми по 5 хвилин); якщо вони також закінчуються з нічийним результатом, то команди пробивають пенальті по 5 кидків з 7-метрової лінії
3. Переможці олімпіад
Переможці олімпіад | |||
---|---|---|---|
Рік | Місто | Чоловіки | Жінки |
1936 | Берлін | Німеччина | — |
1972 | Мюнхен | Югославія | — |
1976 | Монреаль | СРСР | СРСР |
1980 | Москва | НДР | СРСР |
1984 | Лос-Анджелес | Югославія | Югославія |
1988 | Сеул | СРСР | Південна Корея |
1992 | Барселона | СНД | Південна Корея |
1996 | Атланта | Хорватія | Данія |
2000 | Сідней | Росія | Данія |
2004 | Афіни | Хорватія | Данія |
2008 | Пекін | Франція | Норвегія |
2012 | Лондон | Франція | Норвегія |
ІНТЕРАКТИВНЕ ЗАВДАННЯ
Коментарі
Дописати коментар