Легка атлетика

 

Добрий день! Тема: "Легка атлетика"

Сьогодні на уроці розглядаємо такі теми:

- метання спису

- біговий марафон

- спортивна ходьба

ЗАГАЛЬНО - РОЗВИВАЛЬНІ ВПРАВИ ЩОБ ТРИМАТИ СЕБЕ У ФОРМІ 

Техніка метання списа

Спис - це спортивний снаряд, який складається з древка, гострого металевого наконечника і обмотки для тримання списа. Вага списа для чоловіків і юнаків 17-18 років становить 800 г, для жінок і метальників інших вікових категорій – 600 г. Довжина списа для чоловіків сягає від 260 до 270 см, для жінок – від 220 до 230 см.
Метання списа здійснюється від криволінійної планки довжиною 4 м в сектор для приземлення з кутом 29°.

Довжина розбігу для чоловіків складає 27-30 м, для жінок – 23-26 м.

Тримання списа повинно забезпечувати його зручний і щільний захват, який дозволяє метальнику контролювати його положення снаряда під час розбігу, відведення і кидка 

У наш час спортсмени використовують два способи тримання списа. В першому варіанті спис лежить на долоні і охоплюється першим і другим (великим і вказівним) пальцями біля дальнього краю обмотки. У другому варіанті захват виконується першим і третім (великим і середнім) пальцями. Третій палець щільно впирається в обмотку зі сторони хвостової частини списа. Решта пальців вільно лежать на обмотці. Спис випускається з великого і вказівного або великого і середнього пальців. Решта пальців допомагають утримувати спис. Хоча упор пальців у перший виток обмотки і повинен бути щільним, однак спис утримується вільно без напруження.
Попередня частина розбігу. Розбіг починається з в. п., у якому попереду знаходиться нога, різнойменна руці, що утримує спис.

Спис утримується над плечем, метальна рука зігнута приблизно так, що кисть знаходиться на рівні вуха, лікоть спрямовано вперед.

Біговий марафон

Марафо́нський біг або марато́нський біг — спортивні змагання з бігу на дистанцію, що становить 42 км 195 м.

Назва Марафонський біг пов'язана з легендою про давньогрецького воїна Фідіппіда, який пробіг із поселення Марафон до Афін, щоб принести звістку про перемогу греків над персами у Марафонській битві. Це сталося у 490 р. до н. е. Таким чином воїн увічнив пам'ять про перемогу грецьких військ Мільтіада, а в легкій атлетиці з'явився такий вид змагань, як біг по шосе на найдовшій дистанції (42 км 195 м), тобто марафон (або марафонський біг).

В наш час такі змагання вперше відбулися на Перших Олімпійських іграх 1896 року в Афінах (ідею особисто схвалив П'єр де Кубертен). Причому біговий маршрут відповідав історичному — від міста Марафон до Афін. Довжина маршруту становила 40 кілометрів. Надалі довжина дистанції постійно змінювалась, доки у 1921 році Міжнародна Федерація Легкої Атлетики не затвердила довжину 42 км 195 метрів як офіційну. Маршрут Олімпійських ігор 1896 року було повторено у 2004 році на XXVIII Олімпійських іграх в Афінах, а також покладено в основу маршруту Афінського класичного марафону.

Першим переможцем в олімпійському марафонському забігу був Спиридон Луїс, звичайний грецький водоноша, який показав результат 2 години 58 хвилин 50 секунд. Для порівняння у 1980 році найкращим був результат австралійця Д. Клейтона 2 години 9 хвилин 01 секунда, а теперішнім світовим рекордом з цієї дисципліни є результат, що його показав кенійський професійний бігун Еліуд Кіпчоґе під час Берлінського марафону 16 вересня 2018 року — 2 години 1 хвилина 39 секунд

Техніка спортивної ходьби характеризується чергуванням напруження і розслаблення м'язів. Після енергійного відштовхування махова нога вільно виноситься вперед, вага тіла без напруження передається на опорну ногу, плечовий пояс розслаблений, але руки працюють енергійно. Голова і тіло тримаються у невимушеному природному положенні. Уміння ходити вільно, без зайвої напруги, оптимально поєднуючи довжину і частоту кроків – найбільш важлива умова досконалої техніки ходьби.

Постановка стопи, положення тулуба, голови, робота рук і ритм дихання – це важливі деталі, які повинні бути під постійним контролем вчителя або тренера.

 

 

Характеризуючи ходьбу як вправу, слід вказати на основні види вправ, які використовуються при навчанні. Учні повинні навчитись ходити звичайним і стройовим кроком, швидкою ходьбою на час і ходьбі в різних умовах, враховуючи особливості місцевості.

Помилки в спортивній ходьбі і засоби їх виправлення

Найбільш поширені помилки, які виникають при навчанні техніки спортивної ходьби:

1)    Відсутність двоопорної фази.

2)    Зайва напруженість, відсутність свободи рухів.

3)    Ходьба на зігнутих ногах.

4)    Недостатнє перенесення ваги тіла з однієї ноги на іншу.

5)    Недостатня амплітуда рухів таза навколо вертикальної осі.

6)    Бокові коливання тіла, постановка ніг на двох паралельних лініях.

7)    Руки рухаються паралельно тулубу, плечі підняті.

8)    Неправильне положення голови (опущена вниз, схилена ліворуч, праворуч)

 

Засоби виправлення:

1)    Зменшити довжину кроків, акцентувати мах махової ноги вперед.

2)    Зменшити швидкість, намагатись робити рухи вільно, широко.

3)    Чергувати ходьбу вгору, вниз і навпаки, швидкість зменшити.

4)    Вправи, аналогічні пунктам 1, 2.

5)    Акцентувати увагу на перенесення ваги тіла з ноги на ногу.

6)    Установити оптимальну амплітуду повороту таза. Звернути увагу на роботу рук, ходити по розмітках бігової доріжки.

7)    Рухи руками виконувати широко, вільно, в напрямку вперед стосовно середньої лінії тіла.

8)    Випрямитись, дивитись перед собою, розслабити м'язи плечового пояса