легка атлетика

 Доброго дня!

наш урок присвячений повторенню!

Спочатку розминка

І БЛОК "інформаційний"

Легка́ атле́тика  — олімпійський вид спорту, що об'єднує такі дисципліни: бігові види, спортивна ходьба, технічні види (стрибки і метання), багатоборства, пробіги (біг по шосе) і крос (біг по бездоріжжі). Один з основних і наймасовіших видів спорту.

Історія виникнення 

Легкоатлетичні вправи проводилися з метою фізичної підготовки, а також для проведення змагань ще в глибокій старовині. Але історія легкої атлетики, як прийнято вважати, почалася зі змагань з бігу на олімпійських іграх Стародавньої Греції (776 рік до нашої ери).

Сучасна легка атлетика почала свій шлях з окремих спроб в різних країнах проводити змагання в бігу, стрибках і метаннях. Вважається, що початок історії сучасної легкої атлетики поклали змагання з бігу на дистанцію близько 2 км учнів коледжу в м. Регбі (Англія) в 1837 р., після чого такі змагання стали проводитися в інших навчальних закладах Англії.

Пізніше в програму змагань стали включати біг на короткі дистанції, біг з перешкодами, метання ваги, а в 1851 р. — стрибки в довжину і висоту з розбігу. У 1864 р. між університетами Оксфорда і Кембриджа були проведені перші змагання, що стали в подальшому щорічними, що поклали початок традиційним двостороннім матчам.

У 1865 р. був заснований Лондонський атлетичний клуб, який популяризував легку атлетику, проводив змагання і спостерігав за дотриманням статусу о аматорстві. Вищий орган легкоатлетичного спорту — любительська атлетична асоціація, — який об'єднав всі легкоатлетичні організації Британської імперії, був організований в 1880 р.

Дещо пізніше, ніж в Англії, стала розвиватися легка атлетика в США (атлетичний клуб в Нью-Йорку організувався в 1868 р., студентський спортивний союз — в 1875 р.), де швидко досягла широкого розповсюдження в університетах. Це забезпечило в наступні роки (до 1952 р.) провідне положення американських легкоатлетів у світі. До 1880—1890 р. в багатьох країнах світу були організовані любительські легкоатлетичні асоціації, які об'єднали окремі клуби, ліги і отримали права вищих органів по легкій атлетиці.

Широкий розвиток сучасної легкої атлетики пов'язано з відродженням олімпійських ігор (1896 р.), в яких, віддаючи данину давньогрецьким олімпіад, їй відвели найбільше місце. І сьогодні Олімпійські ігри — потужний стимул для розвитку легкої атлетики в усьому світі.  

ПЕРЕХОДИМО ДО ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ УРОКУ

Техніка бігу на короткі дистанції  (або спринтерського бігу)

Короткі дистанції – це біг 30м, 60м, 100м, 200м.

Поради або правила виконання бігу на короткі дистанції:

Ø                      Торкайся доріжки тільки носками ніг;

Ø                      Ступні ніг переміщуй майже по одній лінії;

Ø                      Біжи тільки по своїй доріжці;

Ø                      Робіть широкі і швидкі кроки;

Ø                      Руки рухай у напрямку бігу;

Ø                      Не стискай кулаки, не зціплюй зуби та не напружуй  рота;

Ø                      На фінішну стрічку набігай з максимальною частотою кроків;

Ø                      Останній крок супроводжуй різким нахилом тулуба вперед;

Ø                      Пам’ятай, перемога надається учневі, чиї груди на фініші бути попереду;

Техніка стрибка у довжину з місця

Стрибки виконуються з місця та з розбігу. До програми офіційних змагань стрибки з місця в довжину та висоту не входять, а використовуються переважно як спосіб підвищення рівня фізичної підготовки і є важливою складовою для визначення рівня швидкісне-силових здібностей. Легкоатлетичні стрибки з розбігу поділяються на два види:

через горизонтальні (у довжину й потрійні) і вертикальні перешкоди (у висоту із жердиною).

Фази техніки стрибка у довжину з місця.

Стрибок у довжину з місця за технікою умовно можна поділити на три фази: відштовхування, політ і приземлення, які взаємозв’язані й однаково важливі. Вихідне положення перед стрибком: стійка ноги нарізно. Методичні вказівки: стопи розташовані паралельно (орієнтовно не ширше плечей), носками до лінії розмітки.

Фаза відштовхування. Головна задача спортсмена – проявити найбільші динамічні зусилля „вибухового характеру. Спочатку виконується одночасний замах руками назад із незначним згинанням ніг в колінах, потім різкий мах рухами вперед-вгору з великою амплітудою, який супроводжується активним розгинанням ніг та повним потужним відштовхуванням стоп від опори вперед, концентруючи напругу всіх груп м'язів тулуба.

Фаза польоту. Основна задача спортсмена зберегти рівновагу в польоті і підготуватися до приземлення, виконуючи групування через підтягування колін до грудей з послідовним виносом стоп якомога далі вперед-вгору, тримаючи тулуб у вертикальному, трохи нахиленому положенні вперед (спина – кругла).

Фаза приземлення. Основна задача спортсмена – виконати „м’яке, стійке, одночасне приземлення стоп через сильне згинання ніг у колінах, утримуючи рівновагу тіла, координуючи і узгоджуючи рухи руками вперед-вниз із незначним нахилом тулуба вперед. 

 

метання малого м’яча

Легкоатлети метають різні снаряди: спис, диск, молот. Ознайомлення х цим видом легкоатлетичних вправ варто розпочинати з метання малого м’яча способом «із-за спини через плече».

Збільшити довжину польоту м’яча допомагає розбіг. Найважливішим елементом розбігу є перехресний крок.

Перехресний крок – передостанній крок розбігу. Він пов’язаний з відведенням м’яча назад, виконується правою (лівою) ногою і дозволяє прийняти звичне для спортсмена вихідне положення для метання – положення «натягнутого лука».

Під час перехресного кроку права (ліва) нога швидко виноситься вперед, носок розвертається назовні. Верхня частина тулуба повертається майже на 90 градусів праворуч (ліворуч). Тулуб нахиляється назад, таз при цьому майже не повертається. У результаті виходить своєрідне «скручування» тулуба того, хто метає. З останнього кроку, коли ліва (права) нога буде попереду, починається кидок.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА УРОКУ

виконайте вправу на дихання

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!